Натхнення. «І впаде яблуко» – арія до кантати «Крила Симаргла»

Народна поетеса України Тетяна Дзюба створює неймовірні, дивовижні вірші. Це – така чарівна, красива, неповторна поезія, яка взагалі заворожує, надовго запам’ятовується напрочуд влучними, дотепними та колоритними епітетами, метафорами і порівняннями. У її диво-віршах – багато авторських афоризмів, які окрилюють поезії, вражаючи своєю точністю та глибиною.

Пані Тетяна – вродлива, вишукана і не просто розумна, а мудра. Тож у кожному її, навіть найкоротшому, вірші маємо дуже проникливі, оригінальні, філософські асоціації – такі ж високодуховні та цілющі, як церковні дзвони. Тому ця поезія – земна та космічна водночас. І тому Тетяна Дзюба – поетеса світового рівня. Власне, вона – цілком офіційно «Золота письменниця світу».

Звісно, всі пісні та музичні твори, створені на вірші Тані та її чоловіка – народного поета Сергія Дзюби – одразу привертають увагу широкого загалу слухачів і глядачів в Україні та за кордоном. Зокрема, мені дуже подобаються їхні вишукані та шляхетні пісні «Білі ангели», «До Трускавця», «Якщо душа не сягне голови», «Січе вітер листя на тютюн», «Поштовий вагон», де Тетяна – зазвичай прекрасний автор слів, а Сергій Дзюба – оригінальний і напрочуд талановитий композитор…

А нині всесвітньо відоме творче подружжя з Чернігова приготувало надзвичайний сюрприз для своїх шанувальників.

Видатний наш композитор, професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, заслужений діяч мистецтв України, Шевченківський лауреат Олександр Яковчук тепер створив на вірші народних поетів Тетяни і Сергія Дзюби сценічну кантату для сопрано, тенора, флейти та фортепіано «Крила Симаргла». Цей твір – симфонічний, з чарівним оперним співом, яскравим відео, звучить півгодини. І, як на мене, – це, насправді, грандіозна культурна подія світового масштабу. Настільки все тут дійсно органічне, довершене – і слова, і музика, й блискуче виконання, і відеокліпи!

Неймовірно співають заслужена артистка України Єлизавета Ліпітюк (сопрано), лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів Сергій Бортник (тенор); дуже вишукано та віртуозно грають заслужена артистка України Анна Поліщук (фортепіано) та лауреат міжнародних премій і конкурсів Анатолій Воробей (флейта) з Києва, які буквально живуть у цій суперовій, дивовижній і душевній музиці. Заслуговують найкращих слів і звукорежисер, киянин Євгеній Жигун і авторка таких надзвичайно цікавих та зворушливих відеокліпів, відома поетеса зі Львова Надія Бойко. Всі вони – професіонали найвищого рівня, дружна і злагоджена команда митців.

Кантата складається з дев’яти частин, і кожна з них – оригінальний та неповторний шедевр! Мені дуже сподобалися і вальс «Не питай, чи кохаю», й вишукані пісні «Це просто дощ», «Я бачив нас обох» і «Ти починаєшся»… Але особливо вразила мене неймовірно чарівна арія «І впаде яблуко» на вірші Тетяни Дзюби. Таня взагалі майстер поезій невеликого розміру. Вони в неї – божественно філігранні, магічно образні та невагомі, мов людська душа. І в основі кожного такого вірша – оригінальна, влучна, метафорична, ємка думка, яка розгортається в уяві до міркувань буквально космічних розмірів! Здавалося б, у вірші, який став піснею, всього шість рядків. Причому це – не римований і навіть не білий вірш, а верлібр. Втім, чудова музика професора Олександра Яковчука настільки ідеально поєдналася з прекрасною поезією професора Тетяни Дзюби та палким, хвилюючим, романтичним відеокліпом Надії Бойко, що твір довго не відпускає, притягує, немов потужним магнітом, спонукає до глибоких роздумів про минуле, сьогодення та майбутнє людства.

Тож щиро вітаю пані Тетяну з таким енергетично потужним і водночас дуже витонченим, дотепним, афористичним твором! І, звісно, від усієї душі, сердечно вітаю творче подружжя – Сергія і Таню – з такою дійсно величною, патріотичною та вражаючою кантатою «Крила Симаргла». І особисто у мене термін «кантата» відтепер назавжди асоціюватиметься саме з оцим шедевром української та світової симфонічної музики.

Василь Слапчук,

лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, Почесний громадянин Луцька та Волині

І впаде яблуко

І буде тиша кольору надії,

І буде спокій кольору щастя,

І впаде яблуко, розлетівшись надвоє,

Його половинки з’їдять щасливі закохані,

І не помітять за гіллям заплаканої Єви,

Яка прокляла свій давній авітаміноз.

Тетяна Дзюба